Flag Відділ освіти Маньківської районної державної адміністрації
Науково-методичне забезпечення
Меню сайта

Форма входу

Пошук

Наш Район

Календар
«  Серпень 2011  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
1234567
891011121314
15161718192021
22232425262728
293031

Час

Архів записів

Погода
Маньківка 

Статистика
интернет статистика
Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

Інтернет ресурси

Міністерстві освіти і науки України
Головне управління освіти і науки Черкаської ОДА
Черкаський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних працівників
Кабінет інформатики №37
Маньківська районна рада
Маньківська райдержадміністрація

Вітаю Вас, Гость · RSS 21.01.2018, 06:52

Головна » 2011 » Серпень » 25 » Організація виховного процесу у 2011-2012 навчальному році
11:42
Організація виховного процесу у 2011-2012 навчальному році
О.В. Крутенко, завідувач лабораторії виховної роботи Черкаського обласного інституту
післядипломної освіти педагогічних працівників

ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ВИХОВНОГО ПРОЦЕСУ
У СУЧАСНОМУ ЗАКЛАДІ ОСВІТИ

Не буде перебільшенням сказати, що на сучасного педагога покладена найвідповідальніша місія: вона полягає у вихованні покоління, від якого буде залежати майбутнє усієї України. Безперечно, така роль учителя і вихователя заставляє замислитися над тим, які аспекти навчально-виховного процесу необхідно удосконалити для того, щоб виконати цю глобальну місію. Отже, треба визначити, які найголовніші проблеми існують на даний час у питаннях виховання підростаючого покоління і які завдання висуває держава перед сучасним закладом освіти. Адже для суспільства є нагальною потребою, щоб випускник школи був соціально активною і здоровою особистістю, прагнув би до соціально орієнтованого способу життя, мав можливості для реалізації особистих прагнень із дотриманням його прав та свобод тощо.
З огляду на це надзвичайно гостро стоїть проблема превентивного виховання, яке є невід’ємною складовою у структурі загальної виховної діяльності суспільства. Саме тому пропонуємо перед початком нового навчального року усім педагогічним колективам області ознайомитися з «Концепцією превентивного виховання дітей та молоді в системі освіти України», яка була розроблена Інститутом інноваційних технологій та змісту освіти Міністерства освіти і науки України. Концепція побудована на відмові від методологічної ортодоксальності й передбачає перехід до новітніх гуманістичних психолого-педагогічних технологій, спрямованих на допомогу особистості у вирішенні нею як індивідуальних, так і колективних проблем на основі значущої системи цінностей.
Головними цілями Концепції є такі:
• визначення сучасних теоретичних засад превентивного виховання;
• створення організаційних, науково-методичних, кадрових, інформаційних, ресурсних умов, які забезпечують інтеграцію превентивної діяльності, сприяють виробленню відповідної поведінки, підвищенню соціального статусу превентивного виховання у навчальних закладах.
Для досягнення мети, що окреслена у Концепції, необхідно виконати наступні завдання:
• зміцнити й розвинути виховні функції навчальних закладів;
• підвищити статус превентивного виховання в системі освіти;
• актуалізувати важливість розвитку виховних систем навчальних закладів;
• докласти зусиль до створення регіонального, районного, місцевого превентивного виховного простору;
• створити систему моніторингу превентивного виховання;
• розширити склад суб’єктів превентивного виховання, посилити координацію їхніх дій і впливів.
Усі ці завдання мають лягти в основу виховної діяльності навчального закладу. Нагадаємо, що запорукою успішного особистісно орієнтованого виховання є розуміння того, що вихованець є головним суб’єктом власного розвитку. У процесі життєдіяльності він вступає у взаємодію з іншими суб’єктами: батьками, ровесниками, учителями, класним керівником, членами адміністрації закладу освіти, де він навчається, тощо. У період навчання дитини у школі значною є роль класного керівника. Можна багато говорити про те, що відповідальність за розвиток та виховання дітей покладена на сім’ю, але ми бачимо безліч прикладів того, що деякі батьки не мають найменшого уявлення про те, як впливати на власну дитину та як з нею спілкуватися. І тільки за умови цілеспрямованої взаємодії між трьома суб’єктами – класним керівником, учнем та його батьками – можна досягти певних результатів, які могли б свідчити про достатній рівень вихованості дитини. Ми не применшуємо роль сім’ї. Навпаки, ми намагаємося довести, що ця роль може значно зрости, якщо класний керівник керується у своїй роботі науковими принципами та підходами з метою залучення батьків до навчально-виховного процесу на паритетних началах.
Звичайно, крім класного керівника певний виховний вплив на школярів здійснюють й психолог, й соціальний педагог, й заступник з виховної роботи. Але треба враховувати, що специфіка спілкування кожного із названих спеціалістів істотно відрізняється. Наприклад, заступник з виховної роботи чи педагог-організатор більше часу можуть присвятити роботі із членами учнівського самоврядування або вихованцями із категорії тих, що потребують особливої уваги. При цьому іншим школярам іноді приділяється недостатньо уваги, тоді як класний керівник щоденно тримає в полі свого зору кожного вихованця.
З огляду на це, вважаємо конче необхідним у кожному навчальному закладі організувати цілеспрямовану і глибоку роботу з класними керівниками, з цією метою виокремити серед численних функціональних обов’язків заступника з виховної роботи такий важливий пункт, як організація методичної допомоги класним керівникам. Ця робота має бути спрямована на підвищення рівня теоретичної та методичної підготовки кожного із педагогів, а не тільки тих, хто в цьому навчальному році має класне керівництво.
Одним із засобів підвищення фахової майстерності педагогів як класних керівників є робота методичного об’єднання. Планування, підготовку та організацію засідань, аналіз, підведення підсумків здійснює голова м/о, але стратегічну лінію діяльності методичного об’єднання класних керівників він узгоджує із заступником директора з виховної роботи, виходячи із наявних у колективі проблем.
Класним керівникам обов’язково треба надати допомогу в оволодінні новими виховними технологіями, організації виховної роботи з учнями, підвищенні творчого рівня з урахуванням їхніх індивідуальних запитів. Крім того, класних керівників необхідно озброїти інструментарієм щодо діагностики і моніторингу виховного процесу, визначення рівня вихованості школярів та ін.
Ще один важливий аспект, на який необхідно звернути увагу, пов’язаний з тим, що 2011 рік оголошений в області роком Гуманної педагогіки. Це зобов’язує кожного педагога переглянути власні погляди, методи та форми роботи на предмет того, чи відповідають вони концептуальним засадам, які лежать в основі педагогіки, що визначає особистість дитини як найвищу цінність. Тим більше, що для педагогічної громади Черкащини найяскравішим зразком втілення цінностей гуманної педагогіки є творча спадщина Олександра Антоновича Захаренка. У 2012 році ми будемо відзначати 75-ту річницю з дня його народження, тому є потреба ще раз звернутися до його творчого доробку й усвідомити, які з ідей залишаються актуальними і на сучасному етапі.
В основу Педагогіки добротворення Олександра Захаренка, яка була реалізована ним у Сахнівській школі Корсунь-Шевченківського району Черкаської області, покладені гуманістичні ідеї, які забезпечують умови для поєднання інтересів особистості, суспільства та держави: для особистості важливим є вільний саморозвиток із збереженням індивідуальності; суспільство зацікавлено у розвитку особистості, яка сповідує загальнолюдські гуманістичні цінності; для держави важливим є виховання компетентних громадян-патріотів, що здатні забезпечити авторитет своїй країні серед інших цивілізованих країн.
У творчому доробку О.Захаренка окреслені умови, які сприяли інтеріоризації школярами гуманістичних цінностей: здійснювався особистісно орієнтований підхід до вихованців; враховувалися вікові та індивідуальні особливості кожного із школярів; використовувалася позитивна мотивація до спільної діяльності; створювалися ситуації успіху, які сприяли активізації інтелектуального, морального, духовного розвитку школярів. Взаємозалежність і єдність перелічених умов підвищували ефективність виховного процесу і забезпечували його цілісність. Багатогранна і багатовекторна спрямованість діяльності усіх суб’єктів сприяла створенню системи специфічних стосунків, які позитивно впливали на формування ціннісних ставлень школярів і спрямовували їхню діяльність на створення матеріальних та духовних цінностей на засадах доброчинності.
Як ми знаємо, принцип виховання підростаючого покоління на засадах Педагогіки добротворення покладений в основу діяльності більшості педагогів Черкаської області. Для тих педагогічних колективів, які ще не визначилися з пріоритетною ідеєю виховної системи, можемо порекомендувати наступні:
• педагогіка добротворення як засіб формування гуманістичних цінностей школяра;
• родинне виховання у контексті ідей О.Захаренка;
• школа – центр виховання учнівської молоді;
• формування громадянської свідомості в умовах українського державотворення шляхом поєднання традиційних та новітніх педагогічних технологій;
• поєднання можливостей навчальної та позанавчальної діяльності для всебічного розвитку особистості;
• психологізація навчально-виховного процесу як умова безпечного і комфортного існування дитини у навчальному закладі;
• учнівське самоврядування як школа гуманізму та демократії для майбутніх громадян України.

ЛІТЕРАТУРА
1. Бех І.Д. Виховання особистості (у двох книгах). – К.: Либідь, 2003.
2. Бех І. Концепція виховання гуманістичних цінностей учнів загальноосвітньої школи / І. Бех, Н. Ганнусенко // Українське релігієзнавство. – 2005.
3. Гільбух Ю.З., Киричук О.В. Шкільний клас: як пізнавати і виховувати його душу. – К., 1996.
4. Захаренко О.А. Сутність сільської загальноосвітньої //Шкільний світ. - 1997. - № 4. - С.4-5.
5. Красовицький М. Системний підхід до управління виховним процесом у школі //Рідна школа. – 1999. - №10.
6. Сорока Г.І., Чорновіл-Ткаченко Р.І. Виховна система класу. – Х., 1997.
Категорія: Виховна робота | Переглядів: 1226 | Додав: Student
На початок
© Toltec 2018
Безкоштовний хостинг uCoz