Головна » 2010 » Березень » 1 » «Інтенсифікація процесу навчання іншомовного спілкування, формування соціокультурних компетенцій учнів».
14:39
«Інтенсифікація процесу навчання іншомовного спілкування, формування соціокультурних компетенцій учнів».
Опис досвіду роботи вчителя англійської мови Маньківського навчально – виховного комплексу „Загальноосвітня школа І – ІІІ ступенів - гімназія” Лисої Світлани Олександрівни
Інтеграція національної освіти, зокрема навчання іноземних мов у світову систему освіти та європейські заклади освіти, пов’язані з навчанням іноземних мов, здійснюється з урахуванням основних принципів державної освітньої політики в Україні. Основною метою та пріоритетним результатом діяльності 12 – річної школи нині має стати плекання конкурентноспроможної, життєво компетентної особистості. Школа покликана ефективно допомагати учневі у розкритті, розвитку та реалізації його особистісного потенціалу, здібностей, досягненні життєвого успіху. Тому базовою ідеєю реформування сучасної освіти є компетентнісний підхід у навчально-виховному процесі, а основними критеріями виховання творчої особистості, здатної до самоосвіти, є вміння автономно навчатися упродовж усього життя, оскільки іноземна мова є важливим засобом міжкультурного спілкування. Державний стандарт базової та повної середньої освіти, нові програми з іноземних мов для загальноосвітніх навчальних закладів, сучасне навчально-методичне забезпечення, вивчення іноземних мов стало своєчасним відгуком на сучасне замовлення суспільства. У цих документах, які базуються на Рекомендаціях Ради Європи, закладено принципи комунікативного спрямування, особистісної орієнтації, автономії учня, навчання, взаємопов’язаного з видами мовленнєвої діяльності, що реалізують один із ключових принципів Загальноєвропейських рекомендацій з мовної освіти – «Іноземні мови - для життя». У час розвитку міжнародних зв’язків зростає важливість практичного оволодіння іноземною мовою, зокрема англійською, отже і якісної мовної освіти, яка б забезпечувала особистості знання іноземних мов для міжнародного професійного та особистого спілкування. Актуальність визначеного напрямку і зумовила вибір теми «Інтенсифікація процесу навчання іншомовного спілкування, формування соціокультурних компетенцій учнів». Метод проектного навчання щонайкраще відповідає цілям, що стоять перед сучасною школою, оскільки метод проектів відкриває необмежені можливості для впровадження комунікативних, інформаційних, групових технологій навчання, що робить увесь навчально-виховний процес високоефективним. (Додаток1) Переваги проектної роботи полягають: - по-перше, у тому, що проектна робота мотивує. Працюючи над проектом, учні проводять невелику дослідницьку роботу з теми, яка їх цікавить. Вони активні, зацікавлені: шукають інформацію у книжках, довідниках, енциклопедіях, мережі Інтернет, спілкуються з іншими людьми, знаходять ілюстрації тощо; - по-друге, проектна робота особистісно орієнтована. Зосереджуючи увагу на темі, учні мають можливість збагатити власні знання, порівняти свої уявлення з дійсністю; - по-третє, проектна робота має загальноосвітню цінність. Більшість сучасних шкільних програм вимагають, щоб викладання предметів сприяло розвитку в учнів ініціативи, незалежності, уяви, самодисципліни, співпраці та корисних дослідницьких навичок. Така робота є практичним шляхом реалізації цих практичних цілей на уроці; - по-четверте, проектна робота найкраще інтегрує освіту та виховання; - по-п’яте, дає можливість учням: * подолати мовний бар’єр; * збагатити словниковий запас; * відчути впевненість у собі; * успішно виконувати науково-дослідницьку роботу; * використовувати набуті знання і навички у подальшому житті. Проектна робота дає можливість учителеві застосувати комунікативні, інтерактивні, групові технології навчання та тим самим зробити увесь навчально-виховний процес високоефективним.
Мета проектної діяльності Формування в учнів життєво необхідних компетенцій, умінь самостійно конструювати свої знання, діяти в інформаційному просторі, сприяти правильному вибору майбутньої професії. Під час використання проектної технології реалізується ціла низка різнорівневих дидактичних, виховних і розвивальних завдань особистісно орієнтованої педагогіки: • індивідуалізація навчання; • актуалізація особистісних знань і вмінь та формування нових; • диференціація вибору власного ритму діяльності та основних способів досягнення мети; • налагодження міжособистісних стосунків відповідно до індивідуальних потреб та можливостей; • розвиток критичного мислення та формування самооцінки; • формування системного аналізу та відкриття нових індивідуальних можливостей; • перебування у ситуації успіху – мотиваційного складника саморозвитку особистості. Навчальне проектування є досить таки новою технологією. Воно виникло ще у 20-ті роки минулого століття. Основними розробниками методу проектного навчання вважаються Дж. Дьюї, В.Х. Кілпатрик, Том Хатчінсон. Пометун, І.Г Єрмаков, Д.О. Пузіков. О.М. Пєхота Вважаю, що головною ідеєю методу проекту є навчання учнів через їх дослідницьку діяльність. Здобуті в процесі роботи над проектом дослідницькі навички орієнтування в потоці інформації, аналізу та узагальнення її, зіставлення фактів, уміння робити висновки, дають змогу учневі краще пристосуватися до подальшого життя, правильно обрати майбутню професію. Тому вважаю, що практичний досвід впровадження проектних технологій у школах дає можливість краще зрозуміти теоретичну інформацію про проектування взагалі. Від перших проектів реферативного типу до впровадження системного проектування як нової педагогічної технології; від індивідуальних проектів до охоплення цим видом діяльності всіх учнів, від захисту проектів лише на підсумкових уроках узагальнення та систематизації знань з теми у початкових та середніх класах до захисту проектів на уроках та захисту науково-дослідницьких робіт. (Див. додаток 2 Типи проектів) Виконуючи проекти, гімназисти засвоюють алгоритм проектно-перетворювальної діяльності, вчаться самостійно знаходити та аналізувати інформацію, інтегрувати та застосовувати отримані раніше знання із предметів, виховують у себе відповідальність, формують та розвивають уміння планувати й приймати рішення. Вважаю, що практична значимість мого досвіду зумовлена: • забезпеченням високої ефективності уроку; • максимальною спрямованістю на формування життєвих компетентностей; • формуванням навичок самостійного продукування результатів досліджень; • потребою саморозвитку та продуктивної творчої діяльності учнів; • формуванням компетенцій іншомовного спілкування учнів. Мої учні самі обирають форму реалізації та захисту проекту. Наприклад, плануючи роботу над проектом «Відкриваємо ресторан», пропоную учням об’єднатися у групи за інтересами. Прихильники галузі «Людина – художній образ» обирають роботу в групах архітекторів та дизайнерів, ті, кому до вподоби сфера «Людина – знакова система», працюють над складанням бізнес-плану; учні, яким подобається тип діяльності «Людина – людина», розробляють правила поводження з клієнтами, створюють імідж закладу. Таким чином формую соціокультурну компетенцію учнів. Результатом такого підходу до впровадження проектних технологій є не лише ґрунтовні знання з англійської мови, а й забезпечення професійно орієнтованого ситуативного спілкування, що дає змогу моїм учням осмислено обрати майбутню професію. Тому новизною досвіду є інтеграція інноваційних технологій в рамках проектної діяльності для забезпечення результативності навчально-виховного процесу. Досвід реалізації проблемної теми переконує, що проектна робота учнів може бути успішною і якісно покращувати ефективність навчально-виховного процесу в цілому за умов налагодження активної співпраці учителя та учнів, яка забезпечується високою мотивацією школярів на навчальну діяльність; створенням відповідного навчального середовища; використанням технологій та методів відповідно до до¬сягнутого рівня творчої діяльності уч¬нів; залученням учнів до самостійної роботи, в тому числі проект¬ної та дослідно-пошукової. Крім цього, за проектної діяльності змінюється взаємодія вчителя та учня: вони стають партнерами (учень визначає мету діяльності – учитель допомагає йому в цьому; учень відкриває нові знання – учитель рекомендує джерела знань; учень вибирає – учитель сприяє прогнозуванню вибору; учень відповідає за результати своєї діяльності – учитель допомагає оцінити отримані результати й виявити спосіб удосконалення діяльності). Під час роботи над проектом головним є учень, який навчається, а не вчитель, який учить. Учитель відіграє кілька ролей: він – ентузіаст, що подає ідеї, він – висококваліфікований фахівець, що володіє знаннями й уміннями в кількох галузях; він – партнер. Мета діяльності вчителя – розвивати ініціативність, винахідливість, творчість, відповідальне ставлення учнів до практичної діяльності. Таким чином налагоджується дійсно особистісно орієнтований навчально-виховний процес. Особливо приваблює учня позаурочне спілкування: участь у міжнародному проекті «Разом станемо кращими», зустрічі з носіями мови, співпраця з волонтерами Корпусу Миру, створення фільмів та мультфільмів, участь у міжнародному проекті „Програма обміну майбутніх лідерів”(FLEX), участь у Інтернет - олімпіаді, написання науково - дослідницьких робіт у Малій Академії наук. За методом проекту можна опрацювати будь-яку тему. Під час першого уроку вивчення нової теми мої учні з нетерпінням чекають оголошення тем проекту, після діагностування вони організовуються в групи за інтересами, розподіляють обов’язки та починають працювати над проектом. Для прикладу наводжу технологію підготовки системи уроків за темою «Painting and painters» у 10-му класі, на яку відводиться дев’ять академічних годин. Розпочинаю з діагностування зацікавленості учнів темою, що пропонується. Скажімо, у 10-А класі Маньківської гімназії учні об’єдналися у 8 динамічних груп, які визначають зміст діяльності. Далі кожен учень починає працювати над своїм завданням. Мистецтвознавець дає консультації з питань, пов’язаних з темою. Збирач інформації добирає відповідний теоретичний матеріал. Графічний дизайнер дбає за естетичний вигляд проекту. Головний редактор відповідає за підготовку проекту та за його презентацію. Результати своїх досліджень мої учні презентують у вигляді публікацій у програмі „Publisher”, презентацій у програмі "Power Point”, веб-сторінок кросвордів, постерів, випусків шкільної газети. У роботі над проектом учні поповнюють свій лексичний запас, удосконалюють комунікативні, соціокультурні навички, здобувають вміння конструювати публічний виступ та презентувати результати діяльності, здійснювати оцінювання та самооцінювання роботи над проектом. П’ятирічний термін реалізації даної проблеми дає змогу дійти висновку, що метод проектів не лише сприяє кращому засвоєнню учнями знань, а й забезпечує стійкий інтерес до предмету, що підтверджується позитивною динамікою учнівських досягнень та зростанням кількості учнів, які пов’язують свою професійну діяльність безпосередньо з англійською мовою. Так, із 19 випускників 2006 та 2007 років, яких я навчала англійської мови, 8 обрали англійську як фах, ще 5 – навчаються на факультетах, де викладання деяких предметів ведеться англійською. Досвідом роботи з використання методу проектів ділюся з учителями району, виступаю на семінарах, конференціях, методичних об’єднаннях, проводжу відкриті уроки, майстер-класи, маю однодумців, які впроваджують мої напрацювання у практику своєї діяльності. Маю публікації у фахових виданнях «English», «Директор школи», «Завуч». Очолюю творчу групу, яка в 2007 році стала лауреатом обласної виставки «Освіта Черкащини». Проводжу майстер-класи, Розроблений методичний посібник з проблеми впровадження проектних технологій в практику діяльності вчителів іноземної мови, система уроків з даної проблеми, методичні рекомендації щодо впровадження проектних технологій в позакласній діяльності. Як тренер, за програмою „Intel – навчання для майбутнього” підготувала 15 учителів іноземної мови шкіл району. У проектній діяльності я і порадник, і консультант, і рівноправний партнер, і щирий друг.
Маю власну формулу успіху, що базується на засадах великого педагога В.О. Сухомлинського і за допомогою якої, на мою думку, можна не лише виховати життєво компетентну особистість, а й такі якості, як людяність, толерантність, чуйність, порядність. Складниками її є любов до предмета + любов до професії + любов до дітей, помножена на невтомну працю та постійне самовдосконалення .
Відділ освіти Маньківської районної державної адміністрації
