Відділ освіти Маньківської районної державної адміністрації
|
| |||||
|
Вікторівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів Вікторівська загальноосвітня школа І–ІІІ ступенів ім. Героя Радянського Союзу С.П.Кобця. с.Вікторівка, вул. Піонерська,2 тел.(04748)75240. Приміщення школи побудоване у 1971 році. Директор: Омельчук Вадим Анатолійович. Стаж роботи: 16 років, І категорія. Заступник директора з НВР: Журба Ганна Семенівна Стаж роботи: 31 рік, вища категорія. В селі Помийник ( так звалось колись наше село Вікторівка) 27 вересня 1860 року було відкрито першу волосну школу. В ній вчилась мала кількість дітей. До школи приходили діти багатих селян з навколишніх сел.. Під школу було відведено приміщення сільської „ зборні”. Це була звичайна хата під сніпками обладнана примітивним інвентарем. Наставником її був піп, а навчав дітей дяк. Паралельно в селі була ще заснована попом Галятовським церковно-парафіальна школа, яку відвідувало 20-30 дітей. Це були тільки хлопчики. Навчання в однокласних школах тривало 2 роки, згодом 3 і проводилось на російській мові. Українська мова була заборонена. А читати вчилися по церковно-слов’янських книгах. В 1902 році в селі було побудоване спеціальне приміщення церковно-приходської школи на дві класні кімнати. Старожили Байрака Михайло та Чорновол Дементій розповідали, що будували шкільне приміщення на кошти селян. Кожний господар здавав по 50 копійок з десятини землі на будівництво школи. В 1912 році в школі уже навчалось 129 дітей. Тут працювало 2 вчителі. В роки громадянської війни школа не працювала. Тільки в 1920 році, коли була встановлена Радянська влада, почала працювати початкова школа, у якій навчалось понад 130 хлопчиків і дівчаток. В 1932 році в селі відкрито семирічну школу, в якій навчалось 328 учнів, а в 1933-1934 н.р. – 433. В ці роки навчалось 50-70 дітей із станції Поташ. Під школу було передано дві селянські хати розкуркулених селян, в яких було по дві класні кімнати. Першим директором школи був Кульбіцький Маркіян Матвійович, а потім з 1939 року Кремета Василь Кирилович. В школі працювало 13-15 учителів. Учителі школи навчали грамоти не тільки дітей, а й дорослих у вечірній час. В 30-х роках більше як 1200 дорослих чоловіків і жінок навчались читати і писати. На кутках села працювало 15 лікнепів, куди кожного вечора в зимовий час сходились дорослі неписьменні люди. В чорні дні фашистської окупації школа працювала лише в 1941 році, а потім одне шкільне приміщення було перетворено в квартиру шефа-німця, а в головному приміщенні знаходився поліцейський штаб. Всі шкільні приміщення за роки окупації були напівзруйновані і спустошені. 8 березня 1944 р. село було визволено від фашистських окупантів. Через короткий час відновилась робота і в семирічній школі. Директором школи був тоді Бородійчук, а в 1946-1947 н.р. – Гримовський. В 1947 році директором школи був призначений Ромащук Марко Апатійович. Школа розміщувалась в двох занедбаних селянських хатах та основного шкільного приміщення на три класні кімнати. Всі будинки були на половину зруйновані, дерев’яної підлоги не було, одинарні вікна наполовину забиті дошками та залізом. Дахи прогнили і текли під час дощів. В класах не було парт і стільців. Діти сиділи на лавах і стільцях принесених з дому. Зовсім не було наочних посібників і приладів. Діти писали на порваних паперових мішках, зошитів не було. В зимовий період школу отоплювали соломою. Для освітлення класних кімнат у вечірній час, були гасові лампи ( одна на клас). В класах навчались діти різного віку, бо прийшли навчатись ті, які не навчались в період німецької окупації..В школі не вистачало і учителів, щоб навчати 300 учнів. Не було жодного вчителя з вищою освітою. До 1953 року школа була семирічною, в ній працювало 16 учителів і навчалось 330 учнів. Школа була розміщена в трьох пристосованих до занять приміщеннях, одне з яких побудували самі учителі та учні. Учнівських місць не вистачало, а тому заняття проходили в дві зміни. 1 вересня 1953 урочисто була відкрита нова будівля школи на 4 великих просторих кімнати з меблями. В 1956 р. відбувся перший випуск середньої школи, коли директором була Орлова А.Я. З 1957 по 1978 рік школу очолював Ромащук М.А. У 1961 році за кошти колгоспу ім. Близнюка було побудоване нове приміщення школи на 240 місць.У 1972 році в честь ХХІV з’їзду КПРС колгосп побудував і подарував дітям велику двоповерхову школу на 546 місць. Школа першою в районі і області перейшла на кабінетну систему навчання, обладнавши 12 навчальних кабінетів з дистанційним управлінням і технічними засобами навчання. Директору школи Ромащуку Марку Апатійовичу присвоєно звання Заслужений учитель України. З 1979 по 2001 р. очолював колектив школи Коротиш Володимир Васильович. У 2001 році директором школи призначений колишній випускник і учитель Омельчук Вадим Анатолійович. У 2006 р. .школа урочисто відмітила 50-річчя середньої школи. Зараз учні навчаються у новому приміщенні на 546 місць, що було побудоване у 1972 р. Приміщення загального типу з денним навчанням дітей. В даний час тут функціонує 11 класів, в яких навчається 129 учні. Педколектив школи ( 24 учителя) - молодий. Мають вищу кваліфікаційну категорію – 5, І – 4, ІІ -5, спеціаліст – 5, молодший. Школа має методичний кабінет, кабінет директора, 15 навчальних кабінетів ( в тому числі кабінет інформатики обладнаний комп’ютерною технікою), актову, спортивну, тренажерну залу, майстерні, 2 кімнати для миття рук, гардероб, їдальню, харчоблок. Бібліотечний фонд становить – 12768 примірників. У школі діє зала державної символіки. Кабінет біології визнаний зразковим кабінетом району, а кабінет української мови і літератури оформлено у стилі української світлиці. Приміщення забезпечене проточною холодною водою. З 1999 р. школа отоплюється природним газом. Добре налагоджене харчування учнів. 85% дітей щоденно отримують гарячі обіди, а першокласники ще й сніданок. У школі працює 13 гуртків: Ляльковий світ театру, вишивки, драматичний, „Умілі руки” , волейбольний, футбольний, вокальний, краєзнавчий, туристичний, екологічний „Фантазія” та батьки учнів ведуть танцювальний, „Атлант” та духових інструментів. |
© Toltec 2024 |