Головна » 2011 » Серпень » 25 » Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва
12:06
Методичні рекомендації до проведення уроків образотворчого мистецтва
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ВЧИТЕЛЯМ ЩОДО ВИВЧЕННЯ ОБРАЗОТВОРЧОГО МИСТЕЦТВА у 2011-2012 НАВЧАЛЬНОМУ РОЦІ
Політично незалежною наша Україна є вже 20 років, але в її економічному розвитку, подальшій стабілізаціє суспільства вирішальною є роль майбутньої Людини, яку формує Освіта. У модернізації освіти ще більшого значення мають набути загальнолюдські цінності. Успадкована бездуховність, голий прагматизм і нестримна урбанізація поглинули сучасну молодь і віддалили її від культури нашого народу, його звичаїв і багатих традицій, в яких закладена духовна сила, гармонія і мудрість наших предків. Тому так важливо знайти сили для відновлення «храму душі людської», шукаючи істину у вірі, надії та любові, в історичних витоках нашої багатогранної культури, збираючи на дорогах історії каміння, розкидане нерозважливими людьми. Найціннішим джерелом відновлення духовності є мистецтво, яке формує естетичну сторону свідомості та естетичні ідеали особистості. Саме мистецтво є первинним щодо інтелектуального світосприймання і викликає інтерес до світу та життя. Тому дуже актуальним є ширше впровадження в практику роботи загальноосвітніх шкіл інтегрованого курсу «Мистецтво», що не потребує виділення додаткових годин, а йде використання 2-х годин предметів музичного та образотворчого мистецтв; навчання проводять ті ж самі фахівці − вчителі музичного та образотворчого мистецтва. Образотворче мистецтво є унікальним, оскільки ті завдання і проблеми, що воно може вирішувати, за певних умов стають провідними в навчальному процесі. У 2011 - 2012 н. р. діяльність педколективів, навчальних закладів, методичних служб, органів управління освітою має бути спрямоване на підвищення якісного рівня освітніх послуг шляхом: - активного впровадження в навчальний процес інтерактивних форм і методів мистецької освіти; - створення умов для переходу старшої школи на профільне навчання; - виховання у дітей та молоді цілісної системи цінностей і духовних пріоритетів; - забезпечення реалізації «Комплексної програми художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх та позашкільних навчальних закладах» (Інформаційний збірник МОН №10 за 2004 р.) та Плану дій щодо поліпшення якості дошкільної та шкільної освіти з предметів художньо-естетичного циклу, розроблених та прийнятих у всіх загальноосвітніх установах області у 2009 році. Місцевими органами управління освітою, керівниками загальноосвітніх навчальних закладів має продовжуватись робота щодо створення у школах належних умов для організації допрофільної підготовки. Для предметів художньо-естетичного циклу вона може реалізовуватись через вивчення окремих предметів на диференційованій основі, інтегрованого курсу «Мистецтво», викладання предметів «Музичне мистецтво» та «Образотворче мистецтво» за програмами поглибленого вивчення предметів, упровадження курсів за вибором; профільної орієнтації; інформаційної роботи та інші. (Програми поглибленого вивчення предметів, курсів за вибором наявні на сайті www mon.gov.ua)
Модернізація матеріально-технічної бази. Для забезпечення якісної освіти необхідно продовжити створення навчальних кабінетів з дисциплін художньо-естетичного циклу в загальноосвітніх навчальних закладах з комплектацією їх комп’ютером, електронною бібліотекою, навчально дидактичним матеріалом та підписними періодичними виданнями – науково-методичного журналу «Мистецтво та освіта», «Мистецтво в школі», освітньо-мистецького посібника-часопису «Артклас».
Методична робота в міжкурсовий період проводиться в колективній та індивідуальній формі. Ці форми роботи є складовою також і самоосвіти вчителів. Зміст індивідуальної самоосвіти педагога охоплює систематичне вивчення політичної, психолого-педагогічної, наукової літератури, безпосередню участь у роботі шкільних, районних та обласних методичних об’єднань, семінарів, конференцій, педагогічних читань, розробки окремих проблемних питань, пов’язаних з удосконаленням навчально-виховної роботи, проведення експериментальних досліджень, підготовку доповідей, огляд педагогічних та методичних журналів, збірників. Вся робота методоб’єднань вчителів образотворчого мистецтва має бути направленою на: - систематизування роботи вчителя по напрямках та видах мистецької діяльності; - узагальнення, організацію обміну досвідом вчителів мистецьких дисциплін на різних рівнях; - впровадження новітніх інформаційних технологій навчання; - підготовлення вчителів до атестації та участі у конкурсі «Вчитель року» в номінації «образотворче мистецтво» (Обов’язково обговорити наслідки такої участі на серпневих засіданнях методичних об’єднань вчителів образотворчого мистецтва і визначитись з планами самоосвітньої роботи по ліквідації прогалин у знаннях учителів); - надання допомоги молодим спеціалістам та вчителям–нефахівцям образотворчого мистецтва у підготовці методичних розробок, оволодінні інноваційними технологіями навчання шляхом проведення індивідуальних та колективних консультацій та організації наставництва; - пропаганда новинок методичної та навчальної літератури, публікацій педагогічних видань; - організацію друку своїх досягнень у науково-педагогічній пресі; - організацію конкурсної та виставочної діяльності.
Завдання уроків образотворчого мистецтва у сучасній школі . У Національній доктрині розвитку освіти, Концепції 11-річної загальноосвітньої школи та Концепції художньо-естетичного виховання у загальноосвітніх навчальних закладах України визначено, що естетичне виховання є одним із пріоритетних напрямів розвитку освіти, а залучення школяра до надбань світового мистецтва, виховання його як людини культури з розвиненим естетичним ставленням до навколишнього світу і самого себе є одним із важливих завдань школи. Найбільш актуальним та результативним механізмом здійснення цих завдань, є інтеграція предметів художньо-естетичного циклу. Відповідно до «Державного стандарту загальноосвітньої середньої школи» та основних положень сучасної науково-педагогічної концепції про взаємодію та інтеграцію мистецтв у поліхудожньому розвитку школярів (автори Шевченко Г.П., Юсов Б.П.), у якості провідного освітнього компоненту може успішно виступати образотворче мистецтво. У 1-4 класах загальноосвітньої школи учні на уроках образотворчого мистецтва виконують малюнки графічні, живописні, декоративні окремих предметів, натюрморти, зображення тварин, людей, явищ природи та тематичні композиції, ліплять скульптурні форми, конструюють предмети побуту та їх прикрашають, знайомляться з матеріалами та інструментами, якими користується художник, мистецькими творами художників, скульпторів, майстрів декоративно-прикладного мистецтва, вчаться їх аналізувати, а також вивчають терміни образотворчого мистецтва і спостерігають за навколишнім. Програма для 5-7 класів передбачає систематизацію знань, отриманих в молодшій школі, збагачуючи їх новою інформацією, використовує наступність у викладанні предмета, розвиває бачення, творчий потенціал та інтерес до набутих знань з основ образотворчої грамоти засобами мистецтва, формує художньо-естетичну і творчу свідомість. Для ефективної реалізації ідей програми доцільно скористатись педагогічним досвідом дослідження Всеукраїнського рівня результативності експериментального вивчення інтегрованих курсів «Мистецтво», «Художня культура» (Л.Масол) на базі загальноосвітніх навчальних закладів Черкаської області. У ході експерименту було виявлено, що цілісна культурологічна модель художнього-естетичного виховання, яка базується на комплексному вивченні різних видів мистецтва, спрямована на розвиток художньо-естетичного мислення учнів, їхнього творчого потенціалу та базових компетентностей. Саме це й актуалізує втілення у педагогічну практику Лємешевої Н.А., вчителя образотворчого мистецтва Черкаської спеціалізованої школи №20 Черкаської міської ради ідеї - «Міжпредметні зв’язки та інтеграція мистецтв як засіб розвитку художньої творчості учнів на уроках образотворчого мистецтва». На уроках образотворчого мистецтва поєднувались знання із навчальних предметів та потенційні можливості різних видів мистецтва (літератури, музичного, образотворчого) для збагачення світогляду учнів, розвитку їх творчого потенціалу, навичок творчої діяльності; стимулювання саморозвитку і самовираження вихованців у процесі життєтворчості; виховання культури почуттів учня; пробудження у школярів живого інтересу до образотворення. Вона використовує основні методи інтеграції змісту навчальних предметів та різних видів мистецтв у такому алгоритмі дій: 1. Пропонується учням виконати випереджувальні завдання до уроку: колективне - спостереження явищ та об'єктів зображення; індивідуальні - дібрати необхідний до наступного уроку матеріал, інформацію, поезію (з урахуванням вікових особливостей учнів та відповідно до навчальних предметів: історії, природознавства, літератури…); 2. Під час уроку організовується сприймання творів різних видів мистецтва: художніх фотографій, ілюстрацій та репродукцій картин, слухання уривків з музичних та літературних творів. 3. Проводяться бесіди про спільний художній образ у різних видах мистецтва. На прикладах творів мистецтва пояснюється, як взаємодіють різні види мистецтва. Надається допомога учням в розумінні, за допомогою яких засобів виразності митці різних видів мистецтв створили художній образ. Разом з учнями проводяться аналогії між мистецькими творами, що сприяє розкриттю їх образного змісту, встановленню асоціативних зв’язків між ними. І чим більше таких зв’язків вдається встановити, тим більш повноцінно виникає у свідомості дитини суб’єктивний художній образ. У ході бесіди разом з вихованцями визначаються спільні міжпредметні і міжмистецькі поняття. Актуалізацію опорних знань раціонально проводити в інтерактивній формі, застосовуючи методи «Мікрофон», «Інтерв’ю», «Ланцюжок», «Навчаючи, вчуся», «Світська розмова», «Побудова асоціативного куща, «Так, ні» та інші. Крім цього, у ході дослідження виявлено, що застосування комп’ютерних технологій, засобів мультимедіа, які дозволяють використати дидактичні можливості відео- і аудіо інформації, дає змогу більш ефективно здійснити системну інтеграцію мистецтва і предметних галузей знань. Наголошується що поєднання різних видів мистецтв є доцільним і дійсно творчим лише тоді, коли кожен вид мистецтва зберігає свою специфіку, свою форму художнього мислення. Так, образотворчому мистецтву доступні відтворення на площині об’ємних предметів, їх матеріальної якості, глибини зображуваного простору, повітряного середовища; можливість наочно передати світлотіньові й кольорові враження, образи об’єктів, предметів тощо. Література здатна з допомогою слів описати почуття, переживання, довкілля, виражати ідеї, погляди автора, його ставлення до життя. Сила музики, хореографії - в їх процесуальності, динамізмі, активності й емоційній повноті. Музика налаштовує на відповідний настрій, допомагає передати почуття, виражає емоції людини, відтворює звукову картину навколишнього світу. Не знаючи історії, глядач здебільшого не зможе зрозуміти зміст картин історичного жанру, її внутрішню сутність та ідею. Знання історії дає змогу більш точно відтворити у художніх роботах дітей історичну епоху чи подію.
Відділ освіти Маньківської районної державної адміністрації
