Методичні рекомендації
до проведення у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах України Першого уроку: "Україна - наш спільний дім"
24 серпня 2011 року український народ відзначає 20-річчя Дня Незалежності України - головне державне свято на честь прийняття Верховною Радою УРСР Акту проголошення незалежності України, підтверджену всенародним референдумом 1 грудня1991 року, що прийнято вважати датою утворення держави Україна в її сучасному вигляді.
Проголошення Акту незалежності України відкрило нову сторінку в історії України. На всіх етапах становлення український народ демонстрував високий національний дух і прагнення жити вільно і незалежно, у мирі та злагоді з іншими народами. Основними напрямками зовнішньої політики України були:
• участь України в діяльності міжнародних організацій: 1992 р. - Україна стає членом Міжнародного валютного фонду, 1995 р.- Членом Ради Європи. 2000 р. – Україна - непостійний член Ради Безпеки ООН, 2004 р. - угоди про Єдиний економічний простір (ЄЕП);
• ядерне роззброєння: 1994 - приєднання України до Договору про нерозповсюдження ядерної зброї; 1996 р. - ядерні боєголовки вивезено з території України;
• співпраця з Європейським Союзом (ЄС);
• налагодження відносин з державами СНД: 1997 р. - Великий договір між Росією та Україною тощо.
З метою відзначення цієї знаменної дати 2011/2012 навчальний рік в загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах розпочинається Першим уроком на тему: "Україна - наш спільний дім".
Головною метою його має бути:
• ознайомлення учнів з основними державотворчими подіями становлення незалежної України, вивчення основних засад демократичного та суспільного ладу України, її досягнень за останні роки;
• закріплення знань про державну символіку (Герб, Прапор, Гімн, Основний Закон України – Конституцію); про такі поняття та категорії, як народ, нація, етнос, держава, громадянин, громадянські права та обов'язки;
• зміцнення громадянських якостей учнів;
• формувати ціннісне ставлення до держави, суспільства, мови, сім'ї, самого себе; почуття особистої відповідальності за долю своєї держави та українського народу.
При цьому варто зазначити, що із проголошенням незалежності Україна почала брати активну участь у міжнародних відносинах як повноправний суб'єкт міжнародного права. Основні принципи зовнішньої політики України визначені в Декларації про державний суверенітет України (1990), ухвалених Верховною Радою "Основних напрямках зовнішньої політики України" (1993), в Конституції України (1996).
Як свідчить історія, із тисяч народів і народностей світу лише 200 виросли в нації – створили свої держави й домоглися визнання світової спільноти, серед них – Україна.
У духовному і політичному житті кожного народу є події й роки, які назавжди входять в його історію, свідомість, визначають характер буття, місце і роль у світових цивілізаційних процесах. Тепер маємо і в нашій історії такі події, що перед усім світом засвідчили прагнення українського народу до вільного, щасливого, заможного життя. А рік той – тисяча дев’ятсот дев’яносто перший.
Сьогоднішній день Незалежності України прийшов як результат тисячолітньої боротьби українського народу за право мати свою національну державу, яка повинна стати запорукою успішного культурного і політичного розвитку суспільства.
Успіх нинішнього українського державотворення значною мірою залежить від того, чи зуміємо ми об’єктивно проаналізувати власний історичний досвід, зокрема усвідомити, як формувалася і функціонувала українська державницька ідея. Процес зародження й розвитку цієї ідеї виявився довготривалим, складним, а на деяких етапах й вельми суперечливим. Це великою мірою зумовлено надзвичайно непростою історичною долею українського народу, численними перешкодами на шляху становлення його етичної самосвідомості, жорстокими переслідуваннями тих, хто намагався підняти національне питання в умовах чужоземного поневолення.
Так склалося, що ми, звертаючи погляд на свою історію, знаходили переважно події сумні. Пам’ять наша міцно зафіксувала такі сторінки, як зруйнування золотоглавого Києва, битву під Берестечком, драматизм Полтавського бою, нищення Січової Запорізької республіки, тощо.
Називаючи важкі сторінки нашої історії, ми зовсім не хочемо закреслити те велике і світле, яке підносить наш народ до вершин цивілізації, визначає його заслуги перед людством. Адже на нашому славному історичному шляху були і могутня Київська держава Володимира Великого, Ярослава Мудрого, і перша християнська республіка в Європі – Запорізька Січ, і започаткування власної державності в Українській Народній Республіці.
Незалежність нашої держави стала реальністю. Україна має свій герб, прапор, гімн і державну мову. Проте боротьба за національну культуру, за українську мову, а відтак і за державу – ще попереду.
Базовими рисами майбутнього мають стати висока професійність, творчість, комунікативна духовність, які формуватимуть у різних верств і груп населення виважені духовні та моральні орієнтири , життєві цінності, закладатимуть підвалини відповідної соціальної поведінки.
За час своєї незалежності Україна подолала шлях від формальної республіки у складі колишнього СРСР до відомої у світі держави, – більше 120 країн визнали її, а майже з 90 країнами встановлено дипломатичні відносини.
Сьогодні кожному громадянинові нашої держави зрозуміло, що Україну чекає тернистий, важкий і довгий шлях входження у світовий простір. Шлях України – це шлях побудови самостійної демократичної незалежної правової держави, а не держави тільки етнічної. У цьому – джерело нашої внутрішньої стабільності і міжнаціональної злагоди.
На Першому уроці доцільно розкрити, що важливим етапом в житті країни є прийняття V сесією Верховної Ради України 28 червня 1996 року Конституції – Основного Закону України. Для цього слід зосередити увагу учнів на основних статтях Конституції, дати характеристику державної символіки і надати інформацію про історію виникнення та значення Державного Прапору України, Державного Гербу України, Державного Гімну України.
Під час проведення Першого уроку вчитель має домогтися усвідомлення учнями спільності інтересів усіх етносів українського народу в розбудові України, формування міжнаціональної толерантності, необхідності розвитку духовної, фізичної досконалості, моральної, художньо-естетичної, правової, трудової, екологічної культури тощо.
Форми і методи проведення Першого уроку можуть бути різноманітними. Але обирати їх варто відповідно до вікових особливостей учнів, рівня сформованості учнівського колективу.
Змістовному розкриттю теми уроку сприятимуть запрошені представники державної влади, громадськості і творчої інтелігенції, учасники історичних подій, знавці і шанувальники історії рідного краю.
Завданням проведення єдиного уроку є перш за все формування в учнів почуття патріотизму, розкриття історичного значення проголошення незалежності України.
При виборі форм, місця, методів проведення уроку слід враховувати кількість учнів, тип навчального закладу тощо.
Бажано провести цей урок на базі шкільних, краєзнавчих музеїв.
Урок може бути проведений для окремого класу, паралелі чи всієї школи.
Важливо, щоб учні знали і розуміли події початку 90-х рр. ХХ ст. і могли висловлювати власну думку щодо них.
Перший урок у 1 класі варто поєднати з ознайомленням першокласників зі школою, її традиціями, історією їх населеного пункту.
Метою уроку для учнів 2- 4 класів має бути сприяння формуванню і розвитку уявлень про такі поняття і положення, як: "Моя Батьківщина – Україна", "рідний дім", "патріот і громадянин". Бажано, щоб учні розуміли, що вони, їх родини - це складова народу України, усвідомлювали, що успішне навчання в школі, – це їх обов’язок перед суспільством і державою.
Урок доцільно провести у формі бесіди, гри-мандрівки, уявної подорожі з використанням матеріалів українського народознавства, художніх творів, віршів про рідну землю.
Доцільним також буде проведення конкурсів малюнків, наприклад, на тему: "Ми живемо в Україні, ми дуже любимо її".
Унаочненням на уроці можуть слугувати ілюстративні матеріали. Це - репродукції краєвидів України, національне вбрання українців різних регіонів, портрети відомих діячів історії, політики, культури, фотокартки самих дітей, їхніх родин.
Учнів середньої ланки варто також знайомити з історією тих подій через історію їхніх родин. З ними доцільно буде обговорити такі питання, як: проголошення незалежності України в долі моєї родини; пам’ять про події, що передували проголошенню незалежності України. Бажано, щоб розповіді вчителя, учнів були доповнені свідченнями очевидців тих подій чи родинними спогадами.
У 9 -11 класах загальноосвітніх та у професійно-технічних навчальних закладах необхідно розкрити історичне значення проголошення вільної самостійної держави – України, патріотизм і моральність діячів руху за незалежність, показати витоки цього патріотизму. Вчителі мають ґрунтовно опрацювати терміни "патріотизм", "нація", їх розуміння учнями. Необхідно акцентувати увагу на тому, що патріотизм – звичайний стан повсякденного життя людини, який виявляється не тільки в надзвичайних ситуаціях.
Пріоритетним завданням учителя є максимальне використання потенціалу творчих здібностей та обдарувань учнів. Буде доцільним написати поздоровлення українському народові, прозвітувати про добрі справи. Інтелектуальні ігри, дискусії, диспути, прес-конференції, засідання «круглого столу», тематичні діалоги, ділові ігри та інші інтерактивні форми роботи емоційно збагатять урок. Під час уроку рекомендується широко використовувати документи, спогади, кіно- і фотоматеріали, звукозаписи, художні твори, які допоможуть створити на уроці емоційно-піднесену атмосферу, підсилять виховний вплив навчального матеріалу.
При цьому важливо, щоб урок, присвячений подіям проголошення незалежності України, хвилював школярів, залишив глибокий слід у їхніх серцях і свідомості.
За традицією, перед початком нового навчального року проводиться урочиста загальношкільна лінійка, присвячена 1 вересню – Дню знань. По можливості, для підкреслення урочистості події пропонується випустити в небо по 20 повітряних кульок з тематичними написами, організувати покладання квітів кращими учнями школи (переможцями конкурсів, олімпіад, спортивних змагань) до монументів, присвячених незалежності країни, пам’ятників видатним діячам українського державотворення, видатним історичним постатям, борцям за незалежність, воїнам, полеглим за свободу України.
Рекомендуємо керівникам загальноосвітніх і професійно-технічних навчальних закладів організувати тематичні експозиції, виставки з використанням ілюстративно-документальних матеріалів щодо здобуття й утвердження незалежності, виставки художніх творів і творів мистецтва, присвячених видатним сторінкам історії України, досягнень у суспільно-гуманітарній, природничо-математичній, військово-технічній, медичній галузях сучасної української науки, фізичної культури і спорту тощо.
У нинішньому році Україна відзначає також 450-річчя створення Пересопницького Євангелія. Пересопницьке Євангеліє 1556-1561 рр. - переклад на "просту мову" канонічного Євангелія - є найважливішою пам'яткою української книжної і народної мови XVI ст., а також незрівнянним зразком українського живопису та рукописної книги незадовго до початку друкарства в Україні (1574 р.). Мова пам'ятки, гранично зближена з живою народною мовою, дає повну можливість відтворити стан одного з двох типів старої української літературної мови (так званої "простої мови") і визначити фонетичне, граматичне і лексичне обличчя самої народної української мови в другій половині XVI ст. Пересопницьке Євангеліє є свідченням завершення процесу формування української народності. Його справедливо називають українською Першокнигою – національним надбанням, символом духовного відродження України. Це справжній шедевр європейського книжкового мистецтва середини ХVІ століття.
Слід нагадати учням, що на Пересопницькому Євангелії й Конституції присягають на вірність народові України Президенти Української Держави під час інавгурації.
Інформацію щодо проведення Першого уроку, присвяченого відзначенню 20-ї річниці незалежності України, рекомендуємо розмістити на шпальтах освітянських видань.
Рекомендована література
• Загальна декларація прав людини (Затверджена і проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 10 грудня 1943 року);
• Декларація про права дитини (Проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1959 року);
• Концепція про права дитини (Схвалена Генеральною Асамблеєю ООН 20 листопада 1989 року);
• Декларація про державний суверенітет України (Затверджена постановою Верховної Ради України від 16 липня 1990 року);
• Акт проголошення незалежності України (Затверджений постановою Верховної Ради України від 24 серпня 1991 року);
• Конституція України від 28 червня 1996 року;
• Закони України "Про освіту" від 23 березня 1996 року № 1060-12, "Про професійно-технічну освіту" від 10 лютого 1998 р. № 103/98-ВР, "Про загальну середню освіту" від 13 травня 1999 року № 651-14, "Про національні меншини в Україні" від 25 червня 1992 року № 2494-12, "Про мови в Українській РСР" від 28 жовтня 1989 року № 8312-11;
• Національна доктрина розвитку освіти (Затверджена Указом Президента України від 17 квітня 2002 року № 347/2002);
• Пересопницьке Євангеліє // Енциклопедія українознавства. Перевидання в Україні. Репринтне відтворення видання 1955-1984 років. — Львів, 1996. — Т.6. — С.2014.
• www.adef.com.ua
За матеріалам: Освіта.ua
Дата публікації: 06.07.2011
|
Відділ освіти Маньківської районної державної адміністрації
